A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти"

Про професію

Дата: 30.03.2020 15:05
Кількість переглядів: 1577

 

       Кухар –  це людина, професією якої є приготування їжі

Коротка історія професії. Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Сучасний великий досвід обробки харчових продуктів і приготування із них страв накопичувався протягом багатьох віків. Для знаходження їжі первісні люди об’єднувались у племена, разом займались мисливством, землеробством. Примітивна кулінарія, якою вона була у первісних народів, пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність, увібравши в себе досягнення сучасної науки і техніки. Своїм корінням кулінарія сягає найдавнішого періоду. Найбільший внесок в розвиток кулінарії зробили античні народи – древні греки і древні римляни. Майстерність готувати греки славили разом із поезією та музикою. В Давній Греції налічувалось близько 50 письменників, що присвятили кулінарному мистецтву сторінки своїх книг. Спеціально приготовані за їх рецептами страви призначались для учасників Олімпійських ігор, пристарілих людей, що страждали порушеннями функції шлунка і т.д. За 2500 років людство повільно удосконалювало як свої смаки, так і тонкощі технології приготування їжі. Великий вплив на розвиток європейської кухні мала «гастрономічна» революція, завдяки якій в Європі вперше з’явилося багато невідомих на той час продуктів. Після відкриття Америки в ХVІ столітті англійці та іспанці вперше скуштували привезені з-за океану кукурудзу, квасолю, соняшник і томати. Але найважливішим продуктом, що змінив і збагатив кухню європейців була картопля. У ХVІІІ столітті кулінарія прирівнювалась до науки. Сьогодні в галузі науки про харчування працюють вчені найрізноманітніших спеціальностей.

Характер роботи. Кухар готує супи, другі страви, іншу їжу. Знає, як правильно зберігати продукти, готує різні страви за рецептами і вміє оформляти приготоване. Організовує зберігання продуктів відповідно до санітарно-гігієнічних норм. Попри те, що кухар на підприємствах громадського харчування користується встановленими рецептами страв, він може вносити до них зміни в залежності від якості сировини і контингенту споживачів. Праця кухаря належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Кухарем можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку.

Ринок праці.  Смачно поїсти любить кожен, значить, вмілий кухар без роботи ніколи не залишиться. Сьогодні майстри сковорідок і каструль затребувані на ринку праці, як ніхто інший.

Медичні обмеження. Професія кухаря протипоказана людям, які страждають: серцево-судинними захворюваннями, ревматизмом, шкірними захворюваннями, запамороченням, нервово-психічними захворюваннями, легеневими захворюваннями: туберкульоз, хронічна пневмонія, бронхіт, ларингіт, тонзиліт, гіпертонія, виразкові хвороби, гастрит, коліт, захворювання нирок і сечовивідних шляхів.

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей. Перехід до нових умов господарювання вимагає від працівників виявлення ініціативи, вміння самостійно мислити, вирішувати конкретні виробничі ситуації. В нинішніх умовах набуває великого значення формування у майбутніх працівників технологічної грамотності. Неабияке значення мають також особисті якості кожного працівника. Він повинен вміти спілкуватися з людьми, бути ввічливим, терплячим, витриманим, уміти обслужити споживача на професійному рівні. Ці якості визначають спроможність людини працювати у сфері обслуговування в ринкових умовах. Кожен, хто бажає оволодіти кухарським мистецтвом, повинен також вміти малювати, ліпити, відчувати форму, лінію, колір. Це допоможе майбутньому кулінару під час оформлення різних страв та кулінарних виробів. Потрібно мати смакові відчуття і гарно розвинений нюх.

Сучасний кухар – це одночасно професіонал, художник, дієтолог, психолог і, навіть, чарівник. Він повинен володіти тонкими смаковими відчуттями та добре розвинутим почуттям міри; має бути швидким, спритним, зібраним, відчувати форму, лінію, колір.

Винахідливість, тонкий естетичний та художній смак, знання законів поєднання кольорів, форми продуктів дає можливість кухарю витончено, зі смаком оформити страву.

 

Кондитер 

 це фахівець, що виготовляє кондитерські вироби, десерти, та інші солодкі напої, страви. Представників цієї професії можна зустріти у великих готелях, ресторанах і пекарнях. Рідше кондитером називається людина, чий бізнес пов’язаний з продажем кондитерських виробів.

Характер роботи. Кондитер – це професія, яка передбачає як ручну, так і механізовану роботу за допомогою автоматичних приладів та устаткування: маслорізка, пекарні, змішувачі, ножі, котли, духові шафи, тощо. Проводить дуже багато різноманітних операцій: фільтрацію, вимірювання, виготовлення тіста, випікання, оздоблення тощо.

Обмежень щодо статі та віку немає, працюють і жінки, і чоловіки – особливо останнім часом, коли почали відкривати приватні кондитерські. Однак відомо, що найкращі кухарі та кондитери – саме чоловіки. Робота кондитера вимагає високої емоційної напруги. Багато часу кондитери проводять з великою кількістю електро-, тепло-, та газоприладів. У цеху постійно висока температура та шум. Тому ці умови праці викликають іноді перенапруження.

Ринок праці. Сучасний ринок праці вимагає від кондитера особливих знань та вмінь. Особливий акцент ставиться на візажне оформлення кондитерських виробів, яке перебуває сьогодні на піку моди. Загалом кондитер повинен знати: асортимент, рецептури і технологію виготовляння простих тортів, тістечок, поштучних кондитерських і хлібобулочних виробів масового попиту, включаючи заміс тіста і виготовлення кремів, начинок, вимоги до якості; ґатунок борошна, його хлібопекарські якості; способи і прийоми оформлення виробів, техніку нанесення трафаретного малюнка за еталоном однією фарбою або з нескладними поєднанням фарб; техніку і способи оздоблення виробів помадкою, марципаном, шоколадом, кремом; режим і тривалість випікання (смаження) виробів; правила експлуатації відповідних видів технологічного обладнання, виробничого інвентарю, інструменту, ваговимірювальних приладів, посуду, їх призначення та використання в технологічному процесі; правила роботи підприємств харчування; санітарні правила для підприємств харчування; основи раціональної організації робочих місць; правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

Повинен уміти: готувати прості масові торти, тістечка та інші поштучні кондитерські і хлібобулочні вироби з нанесенням трафаретного малюнка за еталоном однією фарбою або з нескладним поєднанням фарб із різних видів сировини (борошняної, сирної маси або морозива). Виготовляти різні види тіста, кремів, начинок, фаршів; готувати напівфабрикати, штампувати, формувати та викладати вироби на листи. Оздоблювати вироби помадкою, марципаном, шоколадом, кремом тощо. Передавати на гартування вироби з морозива. Випікати (смажити) вироби. Визначати готовність тістових заготовок до випікання, садити їх у піч або у варочні (пекарські) шафи, стежити за процесом випікання, закінченням випікання (варіння) виробів, виймати їх, охолоджувати.

Медичні обмеження. Професія кондитера не рекомендується особам, які страждають на захворювання серцево-судинної та нервової системи, туберкульоз, дальтонізм, порушення психіки, часті простудні захворювання, алергію, астму. Часті санітарні перевірки дозволяють тримати на кондитерському виробництві здорових людей, які виготовляють художньо-прекрасну продукцію.

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей. Кондитер повинен мати хороший невербальний інтелект, високий рівень оперативної пам’яті, концентрації та стабільності уваги, вміння переключати та розподіляти увагу, мати розвинуте наочно-дійове та просторове мислення. Також мати стійкий інтерес до художньої діяльності, здібності до професій типу “людина – художній образ”: добре ліпити, малювати; розвинену творчу уяву.

У кондитера повинна бути розвинена тактильна, м’язова та температурна чутливість, хороший нюх, слух, смак, правильне відчуття кольору, хороша зорова та моторна координація, високий ступінь координації рухів рук.

Професія кондитера потребує високої пунктуальності, акуратності: точно дотримуватися температурного режиму, витримувати точну рецептуру, виконувати всі технологічні операції, витривало переносити знаходження в гарячому цеху, де випікаються вироби, вчасно охолоджувати їх.

Перспективи. Після навчання у випускників дуже високі перспективи щодо працевлаштування. Поки існує людське суспільство, будуть перспективи у робітників харчової промисловості і, зокрема, у кондитера.

 

Офіціант –

працівник ресторану, кафе, бару, їдальні, закусочної, підприємства харчування в туристичних комплексах, готелях, транспорті, що подає страви відвідувачам.

Загальна характеристика професії. Обслуговує відвідувачів в ресторанах, кафе, інших закладах харчування. Виконує замовлення відвідувачів і отримує розрахунок за послуги. Прибирає після відвідувачів столи і заново сервірує їх. Несе матеріальну відповідальність за збереження посуду і виручку.

Вимоги до кандидатів. Для успішної роботи необхідні фізична витривалість, хороша координація рухів (на рівні усього тіла), розвинена зорова пам’ять, здатність розподіляти увагу і арифметичні здібності.

Медичні протипоказання. Робота не рекомендується людям із захворюваннями: органів дихання (бронхіальна астма, хронічний бронхіт тощо); серцево-судинної системи (гіпертонія, сердечна недостатність тощо); органів травлення (виразкова хвороба, цукровий діабет тощо); опорно-рухового апарату (хронічний ревматизм, деформації хребта тощо); нервової системи (неврози, нав’язливі стани тощо); органів зору (міопія високої міри); органів слуху (що викликають стійке пониження гостроти слуху); шкіри з локалізацією на кистях рук (дерміти тощо).

Головний обов’язок офіціанта — сервірування столу, а це справжнє мистецтво зі своїми правилами і законами. Наприклад, застелити скатертиною стіл можна приблизно десятьма способами. Прийомів скручування тканинних серветок ще більше. З посудом і приладами теж не все просто. Передбачений в ресторанному бізнесі мінімум столових предметів для однієї персони дорівнює дванадцять. Максимум — п’ятдесят найменувань.
І все ж таки його основний обов’язок — обслуговування відвідувачів. Тут теж є свої прийоми. По-перше, офіціант повинен вміти так розповісти про фірмові та інші страви, наявні в меню, щоб клієнту захотілося їх скуштувати.
А ще пояснити, чим, наприклад, бішамель відрізняється від мірондо і що таке беф-булі. По-друге, вмить розібравшись у кулінарних пристрастях і матеріальних можливостях гостей, він зобов’язаний ненав’язливо запропонувати їм ті або інші страви, закуски і десерти. По-третє, йому потрібно швидко і красиво виконати замовлення.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень