A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти"

Про професію

Дата: 01.04.2020 11:58
Кількість переглядів: 61

 

Електрогазозварник

Історія професії. Люди здавна володіли способом ковальського зварювання, але він був не настільки надійним, як електродугове або газове зварювання. Електричне зварювання придумане в Україні в середині XIX століття. Тоді ж з’явилися і перші електрозварники, які працювали під наглядом самих винахідників і дослідників. А вже в XX столітті у Франції був винайдений спосіб з’єднання розжарених країв металевих виробів, нагрітих ацетиленом, що горить, в середовищі кисню. З того часу ці типи зварювання були вдосконалені і величезний вклад до дослідження таких технологій внесли вчені СРСР. Нинішні зварювальники працюють в захисному шоломі і спецодязі, а їхні попередники для такої роботи застосовували захисні екрани з битого скла.

Загальна характеристика професії. Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі. У процесі роботи електрозварник виконує поступальні і коливальні переміщення електроду, регулює температуру, довжину дуги і процес утворення шва. Праця електрогазозварника в основному ручна, виконується індивідуально, при мінімальному діловому спілкуванні. Працює як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Для захисту від теплових і світлових випромінювань використовує спецодяг і маску (щиток), що має захисні кольорофільтри.

Вимоги. Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і кольоросприйняття, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата. Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.

Медичні протипокази. Професія протипоказана людям, які страждають захворюваннями дихальних органів, опорно-рухового апарату (радикуліт, остеохондроз тощо), серцево-судинної і нервової систем, розладами психіки і мають виражені дефекти зору і слуху.

Професійні вимоги до спеціаліста. Електрогазозварник повинен мати хорошу підготовку у сфері хімії та фізики (розділи електрика, електротехніка), математики, металознавства. Він повинен знати: фізичні і хімічні властивості чорних і кольорових металів, способи їх з’єднання залежно від розмірів деталей; конструкцію, принципи і режими роботи зварювальних апаратів; властивості електродів і способи їхнього підбору для різних марок зварюваних металів; правила підготовки деталей і вузлів для зварювання; причини виникнення внутрішніх напруг і деформацій у зварюваних виробах; технічні вимоги до якості зварних з’єднань, заходи запобігання браку і шляхи його усунення. Електрогазозварник повинен уміти: правильно вибирати потрібний режим зварювання; виконувати зварювання різними способами, у різних просторових положеннях; зварювати деталі різних конфігурацій і розмірів; заварювати раковини та інші дефекти у вузлах; виконувати наплавлення зношених деталей; здійснювати контроль режимів зварювання; виробляти приймання зварних з’єднань.

Соціальне значення професії. Варто лише поглянути, скільки довкола нас зварених з металу виробів, щоб зрозуміти, яке значення мають ці фахівці для суспільства. Металоконструкції зварюються найчастіше саме зваркою електродуги або газовою. Це одна з найбільш шанованих технічних спеціальностей. Якщо вилучити їхню роботу з тих місць, де вона зараз знаходиться, то наш світ розлетівся би по швах.

Масовість та унікальність професії. Люди з цією спеціальністю працюють на будівництві, у комунальних підприємствах, у промисловості і навіть на флоті. Електрогазозварник не має бути схильним до алергічних захворювань, мати міцну руку, щоб рівно тримати пальник або електрод, бути уважним і ніколи не вживати алкоголю на робочому місці. Такий фахівець повинен знати фізичні і хімічні основи виконуваного процесу, аби уникнути помилок.

Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування

Історія професії. Сучасне будівництво, обслуговування житлових і виробничих будівель неможливо без сантехніка. Холодне і гаряче водопостачання, каналізація, центральне опалення – всі ці комунікації та їх безперебійне функціонування залежать від професіоналізму сантехніка. Сантехнічні роботи – важливий етап у будівництві, адже від їх якості залежить затишок і комфортне проживання мешканців у будинку, цілісність підлог, внутрішніх перегородок. Сантехніки не тільки проводять монтажні та встановлювальні роботи нового сантехнічного обладнання. Величезне значення має ремонт, профілактичне обслуговування, а так само, заміна старого обладнання на нове. Стародавній Рим не став би великим містом без своїх віадуків – водоводів, фонтанів, системи стоків, які будувалися і обслуговувалися прабатьками сучасних сантехніків. Системи труб з обпаленої глини складністю конструкцій і досконалістю інженерної думки, до цих пір викликають захоплення сучасників. Досвід минулих поколінь, помножений на сучасну технологію й нові матеріали, виводять на арену фахівця, без роботи якого ми не уявляємо сучасне суспільство.

Характер роботи. Виконує роботи під час монтажу та випробування санітарно-технічних систем при здаванні виконаних робіт; розмічує місця прокладання трубопроводів, виконує вимірювання з натури щодо розміщення обладнання і трубопроводів; креслення чернеток і замірювальних ескізів з натури трубопроводів і за будівельними кресленнями. Проводить улаштування в будівлях і спорудах систем опалення, вентиляції, водопровідних, газових і каналізаційних мереж. Установлення водопровідних, газових і каналізаційних мереж, опалювального, газового і санітарного устаткування.

Умови роботи. Сантехніки можуть працювати на будівництвах, де вони здійснюють монтаж систем опалення, водопостачання, каналізації, можуть працювати в житлово-експлуатаційних конторах, займаючись ремонтом і заміною старого сантехнічного обладнання на нове. Сьогодні сантехніки можуть працювати в приватних фірмах, що пропонують сантехнічні послуги населенню.

Ринок праці. Будівництво, житлово-експлуатаційні контори, приватні фірми.

Медичні обмеження. Захворювання опорно-рухового апарату (які ускладнюють і обмежують рухливість рук, ніг).

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей. Здатність до оперативної спостережливості, розподілу та переносу уваги, координації рухів рук. Розвинена зорово-рухова пам’ять і практичне мислення окомір; координація рухів рук; акуратність.

Перспективи. Престижність професії сантехнік сьогодні значно зросла. Цьому сприяє висока заробітна плата, особливо, при роботі в приватних фірмах і на будівництвах, а також величезна затребуваність. Тим не менш, професія сантехнік залишається однією з найважчих і складних. Особливо це стосується робіт по демонтажу старого сантехнічного обладнання та встановлення нового, що передбачає роботу в обмежених умовах стін і перегородок, обмеженого освітлення та інших незручностей. Затребуваність сантехніків на ринку праці дуже велика і постійна. Адже вони потрібні не тільки при будівництві нових будинків, але і при ремонті старих будівель. А вже під час непередбачених аварійних ситуацій, сантехнік – найважливіша людина. І, хоч їхня робота малопомітна для більшості людей, без неї наше життя і побут будуть позбавлені всіх тих благ, до яких ми звикли і до яких ставимося, як до чогось природного і постійного.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень