Про професію
Електрогазозварник
Історія професії. Люди здавна володіли способом ковальського зварювання, але він був не настільки надійним, як електродугове або газове зварювання. Електричне зварювання придумане в Україні в середині XIX століття. Тоді ж з’явилися і перші електрозварники, які працювали під наглядом самих винахідників і дослідників. А вже в XX столітті у Франції був винайдений спосіб з’єднання розжарених країв металевих виробів, нагрітих ацетиленом, що горить, в середовищі кисню. З того часу ці типи зварювання були вдосконалені і величезний вклад до дослідження таких технологій внесли вчені СРСР. Нинішні зварювальники працюють в захисному шоломі і спецодязі, а їхні попередники для такої роботи застосовували захисні екрани з битого скла.
Загальна характеристика професії. Електрогазозварник з’єднує (зварює) елементи металоконструкцій, трубопроводи, деталі машин і механізмів за допомогою зварювального апарату. Збирає заготовки (вузли) конструкцій, здійснює їхнє транспортування в межах робочого місця, налагоджує зварювальне устаткування, встановлює необхідний режим зварки, здійснює зоровий контроль швів. Запобігає виникненню напруги і деформацій у виробі. У процесі роботи електрозварник виконує поступальні і коливальні переміщення електроду, регулює температуру, довжину дуги і процес утворення шва. Праця електрогазозварника в основному ручна, виконується індивідуально, при мінімальному діловому спілкуванні. Працює як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Для захисту від теплових і світлових випромінювань використовує спецодяг і маску (щиток), що має захисні кольорофільтри.
Вимоги. Професія ставить підвищені вимоги до фізичної сили і витривалості спеціаліста, його гостроти зору і кольоросприйняття, гнучкості і рухливості рук, ніг і усього тіла, вестибулярного апарата. Електрогазозварник повинен уміти тривалий час сконцентровувати увагу, володіти хорошою зорово-моторною координацією, розвиненою просторовою уявою і технічним мисленням, бути акуратним і урівноваженим.
Медичні протипокази. Професія протипоказана людям, які страждають захворюваннями дихальних органів, опорно-рухового апарату (радикуліт, остеохондроз тощо), серцево-судинної і нервової систем, розладами психіки і мають виражені дефекти зору і слуху.
Професійні вимоги до спеціаліста. Електрогазозварник повинен мати хорошу підготовку у сфері хімії та фізики (розділи електрика, електротехніка), математики, металознавства. Він повинен знати: фізичні і хімічні властивості чорних і кольорових металів, способи їх з’єднання залежно від розмірів деталей; конструкцію, принципи і режими роботи зварювальних апаратів; властивості електродів і способи їхнього підбору для різних марок зварюваних металів; правила підготовки деталей і вузлів для зварювання; причини виникнення внутрішніх напруг і деформацій у зварюваних виробах; технічні вимоги до якості зварних з’єднань, заходи запобігання браку і шляхи його усунення. Електрогазозварник повинен уміти: правильно вибирати потрібний режим зварювання; виконувати зварювання різними способами, у різних просторових положеннях; зварювати деталі різних конфігурацій і розмірів; заварювати раковини та інші дефекти у вузлах; виконувати наплавлення зношених деталей; здійснювати контроль режимів зварювання; виробляти приймання зварних з’єднань.
Соціальне значення професії. Варто лише поглянути, скільки довкола нас зварених з металу виробів, щоб зрозуміти, яке значення мають ці фахівці для суспільства. Металоконструкції зварюються найчастіше саме зваркою електродуги або газовою. Це одна з найбільш шанованих технічних спеціальностей. Якщо вилучити їхню роботу з тих місць, де вона зараз знаходиться, то наш світ розлетівся би по швах.
Масовість та унікальність професії. Люди з цією спеціальністю працюють на будівництві, у комунальних підприємствах, у промисловості і навіть на флоті. Електрогазозварник не має бути схильним до алергічних захворювань, мати міцну руку, щоб рівно тримати пальник або електрод, бути уважним і ніколи не вживати алкоголю на робочому місці. Такий фахівець повинен знати фізичні і хімічні основи виконуваного процесу, аби уникнути помилок.
Електрозварник на автоматичних і напівавтоматичних машинах
Зварювальна наука дає можливість створювати раціональні, економічні, надійні та технологічні зварні конструкції. Історія електричного зварювання бере свій початок в ХІХ ст. У 1939 р. під керівництвом академіка АН УРСР Євгена Оскаровича Патона були запроваджені автоматичне та напівавтоматичне зварювання під шаром флюсу. З 1948 р. промислове застосування отримав спосіб дугового зварювання в інертних захисних газах. На початку 50-х років ХХ ст. під керівництвом академіка Бориса Євгеновича Патона в Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона було розроблене електрошлакове зварювання. Сучасний стан зварювального виробництва Украіни характеризується наявністю значних потужностей з випуску зварних конструкцій і зварювальних матеріалів і обладнання.
Характер роботи. Неможливо оволодіти основами професії, не володіючи прийомами ручного зварювання. Електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах повинен мати добру підготовку у сфері фізики та хімії (розділи електрика, електротехніка), математики, металознавства. Він повинен знати будову зварювальних автоматів, напівавтоматів, плазмотронів та джерел живлення, які застосовує; властивості і призначення зварювальних матеріалів; основні види контролю зварних швів; вибір зварювальних матеріалів; причини виникнення внутрішніх напруг і деформації у виробах, які зварює, і заходи щодо їх запобігання; установлення режимів зварювання за даними параметрами; принципи раціональної і ефективної організації праці на робочому місці; вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, правила безпечного поводження з устаткуванням, машинами і механізмами.
Ринок праці. Заробіток працівника залежить від обсягів виконаних робіт, кваліфікаційного розряду та спеціалізації підприємства, де він працює. В сучасних умовах потреба в робітниках, які мають професію електрозварника на автоматичних та напівавтоматичних машинах, постійна і має тенденцію до зростання. Ризик безробіття у зварників мінімальний і пов‘язаний, в першу чергу, з недостатньою кваліфікацією та досвідом роботи.
Медичні обмеження. Успішно працювати електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах може не кожен. Ця професія вимагає, щоб робітник мав гарне здоров‘я, а саме, добру зорово-рухову, короткочасну та оперативну пам‘ять, зосередження та стійкість уваги, просторову уяву, практичне мислення.
Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей.
– добра зорова, короткочасна та оперативна пам‘ять;
- зосередженість та стійкість уваги;
– практичне мислення;
– розвинена просторова уява;
– високий невербальний інтелект;
– емоційна стійкість, гнучкість і рухливість;
– акуратність та зібраність,
– гострота зору та кольоросприйняття.
